Відпочинок «за професійним спрямуванням»

Вже втретє студенти групи 2 ТО разом з студентами інших курсів нашого коледжу здійснюють подорож в українські Карпати. На цей раз наш шлях пройшов по маршруту Тернопіль – водоспад Шипіт – Пилипецька канатно-крісельна дорога – с. Пилипець – Реабілітаційний центр бурих ведмедів – Озеро Синевир – Тернопіль. Мальовничі Карпати зустріли своїм різнобарв’ям, теплою та сухою погодою, привітними людьми та гуцульським колоритом. З хорошою компанією, вмілим та уважним водієм 6 годин дороги промайнули непомітно. Вже о 12 годині ми були на місці. Нас зустріло містечко Воловець з його незабутніми пагорбами та найвищою точкою, де студенти провели невеличкий флеш-моб «Це Моя Україна!».

DSC01030

Налюбувавшись гарною природою та зробивши сотню світлин ми спустились до місця призначення – с. Пилипець.  Водоспад Шипіт зачарував нас своєю осінньою красою. Це  гідрологічна пам’ятка природи місцевого значення. Щорічно  неподалік від водоспаду на початку липня проходить неформальний фестиваль, на який приїжджають хіпі та представники різних субкультур з України, Білорусі та інших країн. Деяких представників «неформалів» та ще й з немовлятами побачили і ми. Цікавою та змістовною  була розповідь майбутнього гіда-екскурсовода Полуди Ірини (студентки групи 2 ТО) про історію цієї місцини, її людей та пам’ятні місця.

DSC02628

Наступною була подорож найдовшою канатною дорогою Карпат на гору Гимба. Карпатська природа тут – чарівна. Особливо нам сподобалися мальовничі пейзажі. В цю пору року ліс виграє всіма барвами й відтінками. А який вид відкривається з невеличкої чайної на вершині гори! Та й смак гарячого глінтвейну не забудеш ніколи! Під враженням побаченого студентка групи 2ДЗ1 Лесик Ірина за лічені хвилини відтворила природу на папері олівцями. Цю картину ми залишили на стіні цього дерев’яного будиночку. Неподалік  паслася череда з овець та корів. Хто був у Карпатах, той зрозуміє. Тиша, тільки звуки дзвіночків. Дзвіночки можуть бути чутні навіть із сусіднього схилу за кілометр від тебе. А корови там  кольору кави з молоком, здатні пересуватися, напевно, навіть по стрімких схилах. Дорога вниз з гори теж була цікавою. Зустріли ми гуцульське весілля. Всю дорогу до нашого будиночку ми співали і навіть танцювали…в автобусі звісно. А ввечері шашлики, печена картопля, пісні, танці та жарти.

DSC02643

На другий день ми снідали гуцульськими стравами: грибною юшкою та баношем, які приготувала для нас господиня. Зібравши свої речі ми вирушили до Синевирської поляни.

Популяція бурого ведмедя в Україні нараховує близько 300 особин. Також є певна кількість цих тварин, які утримуються у неволі. В окремих випадках для тих ведмедів створені неналежні умови, або ж утримуються з порушенням природоохоронного законодавства. Тож постало питання про утворення спеціалізованого центру реабілітації ведмедів. Будівництво такого центру на площі 12 га розпочато влітку 2011 року у Національному природному парку «Синевир». Мета центру – реабілітація особин бурого ведмедя, які зазнали жорстокого поводження, потерпілих від стихійного лиха, утримання конфіскованих тварин. Побудувати реабілітаційний центр для бурих ведмедів вирішено в НПП «Синевир» не випадково, адже ця територія за ландшафтними та кліматичними умовами відповідає природному середовищу їх існування. Вольєр реабілітаційного центру бурих ведмедів розташовано на ділянці лісу 12 га. У верхній його частині було споруджено 6 кліток та 2 секції для утримання груп та одиночних тварин різного віку, стану здоров’я,в яких знаходяться басейни і барлоги. Всю територію огороджено електромережею. Наразі в центрі перебуває дев”ять тварин. Всі вони виросли в неволі, тому в дикій природі вони жити не зможуть. Центр став їхньою рідною домівкою. П”ять ведмедів сидять в клітках, інші четверо бігають по огородженій території центру. Ті що в клітках або агресивні, або не  звикли до товариства. Все це розповіла нам студентка групи 2 ТО Гаврилюк Марія.

DSC02456

А далі по маршруту у нас було озеро Синевир – найкоштовніший природний скарб однойменного Національного природного парку та одна з візитних карток Українських Карпат. Розташоване воно на висоті 989 м над рівнем моря. Краєвиди навколо водного дзеркала — надзвичайно мальовничі та величні. Стрімкі схили, вкриті стрункими ялинами, вік яких сягає 140-160 років, спадають прямо до водної поверхні. Посередині ж озера розмістився, немов зіниця блакитного ока, невеликий острівець площею усього кілька метрів. Звідси і народна назва Синевиру — Морське око. Про це нам розповіла студентка групи 2ТО Мельник Алла. Прекрасну старовинну легенду про Синь і Вира нам розповіла Дика Вікторія (2ТО).

DSC02465 DSC02467

Відпочинок вдався на славу. Втомлені, проте з хорошим настроєм та масою позитивних емоцій поверталися ми додому. Не лише мальовнича краса та велич  Карпат запам’яталися нам, а й можливість спробувати свої сили у майбутній професії.

Це були наші перші кроки в сфері туристичного обслуговування, нехай деколи важкі та хвилюючі, але ми змогли  ще раз пересвідчитись, що недаремно обрали ми  цю спеціальність. А найголовніше, нам вдалося поєднати приємне з корисним, отримати перший досвід і переконатися, що найкращий спеціаліст той, що досконало володіє інформацією з перших рук.